Синдром розбещеної дитини англійською часто називають affluenza, тобто “епідемія споживання”. Фахівці вважають, що основна причина синдрому: батьківська гіперопіка та вседозволеність. Хоч серед переліку захворювань  офіційного діагнозу немає, люди використовують цей термін з 90-х років.  Уперше він з’явився в книжці The Golden Ghetto: The Psychology of Affluence. Після цього термін “епідемія споживання” використовують для опису певної характерної поведінки. Автор книжки описує поведінку дітей з багатих сімей. У них відсутня емпатія та повага до оточення. Це наслідок відсутності виховання й спільного проведення часу з батьками, задарювання подарунками та грішми.

Сьогодні ж синдром розбещеності спостерігається не лише в заможніх сім’ях. Іноді, навіть навпаки, він прогресує у родинах з середнім достатком. Коли батьки зайняті роботою, або перебувають закордоном й свою відсутність компенсують дорогими телефонами й фірмовим одягом. Діти мають усе, що просять. Вони не розуміють, як тяжко доводиться мамі чи татові працювати й чим жертвувати. Діти не цінують свої речі й байдуже ставляться до того, якщо раптом гублять дорогу річ чи псують одяг.

Синдром розбещеності може проявлятися й у дошкільному віці. Коли мама чи тато щоразу, щоб заспокоїти маля, щось купує. Дитина починає розуміти, що за  погану поведінку вона щось отримує. Але й постійна матеріальна винагорода за гарну поведінку та виконання домашніх обов’язків, теж провокує розвиток синдрому. Якщо батьки жертвують своїми потребами чи потреба сім’ї заради забаганки дитини – вони провокують синдром надмірного споживання. Любити дитину не означає купувати їй усе, що є в її друзів.   

Діти, які хворіють на синдром розбещеності  - демотивовані. Вони розуміють, що не варто докладати жодних зусиль, для того, щоб отримати бажане. Вони не вміють сприймати відмов. Погано вчаться, через відсутність цілі. Не контролюють своєї поведінки, бо не хвилюються за наслідки. Діти з синдромом розбещеності часто потрапляють в неприємні ситуації, палять та вживають алкоголь і наркотики.   Таким дітям складно підтримувати гармонійні стосунки зі своїми однокласниками.

Профілактика синдрому розбещеності

Потрібно спілкуватися зі своїми дітьми. Долучати їх до формування сімейного бюджету. Вони повинні усвідомлювати, яких зусиль ви докладаєте, щоб забезпечити нормальне життя.Вчить їх заощаджувати, щоб мати змогу купити бажану річ. Діти повинні розуміти, що вони мають бути відповідальні, гарно вчитися й не завжди за це вони отримуватимуть  нагороду. Поясніть, які є обов’язки у кожного члена сім’ї. Дітей треба навчити застеляти своє ліжечко, складати речі у своїй кімнаті та прибирати її. Завдяки цьому в них сформуються правильні життєві цінності.

Діти шкільного віку повинні орієнтуватися у цінах й розуміти, що не завжди батьки можуть купити усе те, що показують у рекламі. Навчіть їх цінувати те, що вони мають і поважати людей навколо. Надмірна опіка, відсутність обов’язків, а також життя без обмежень лише шкодять дітям і наслідки можуть бути плачевними. Адже з часом істерика п’ятилітньої дитини переросте в агресію підлітка.

Бути суворим з дитиною, встановлювати чіткі межі поведінки, обмежувати її бажання – це прояв батьківської любові. Лише так ми формуємо правильні моральні цінності та вчимо дітей контролювати свої емоції. Навчіть їх докладати зусиль, щоб отримати бажане. За рік хорошого навчання та відмінної поведінки пообіцяйте, що дитина отримає те, про що мріє. І мотивація відмінна, і користь від навчання, і профілактика «синдрому розбещеності» на цілий рік!